Вівторок, 14.05.2024, 23:03
Вітаю Вас Гість | RSS

                       Сайт Дзензелівської школи     Електронна адреса: Dzen_sh@ukr.net    



 

                                                                

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2013 » Березень » 1 » Музично-літературна композиція, присвячена Міжнародному дню рідної мови
15:35
Музично-літературна композиція, присвячена Міжнародному дню рідної мови

Музично-літературна композиція, присвячена  Міжнародному дню рідної мови

Читець 1.

Одною мовою одвік

Всі люди плачуть

Одною мовою сміється

Всенький світ.

Та як любов і гнів

Улити в спів гарячий?

Лиш рідна мова дасть тобі на те одвіт.

   (Тихо лунає пісня П. Дворського "Мова". На її фоні читають вірші)

Читець 2. Звік-ізроду нашому Роду

Слово святило Честь і Свободу,

Правнуки прадідів чули чудово,

Бо шанували Слово і Мову!

Із Слова починається Людина,

Із Мови починається мій Рід…

Щебече соловейком на весь світ.

   Ведучий. 21-го лютого за рішенням ЮНЕСКО всі народи Землі відзнача-ють Міжнародний день рідної мови. Це відносно молоде свято — до календарів усього світу воно ввійшло тільки 1999 року.

   Ведуча. Історія свята, на жаль, має трагічне начало. 21 лютого 1952 року в республіці Бангладеш влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. З нечуваною жорстокістю було розстріляно студентів-демонстрантів. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.

   Ведучий. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року цей день відзначають і в нас. Відзначенням цього дня ЮНЕСКО хотіло привернути світову прогресивну спільноту до безправного становища багатьох поневолених народів, у яких гнобителі намагаються відібрати рідну мову.

   Ведуча. Світова наука має аргументовані докази того, що українська мова є одна з найстаріших і найяскравіших мов за своєю мелодійністю і виразні- стю.Та сотні років поневолення зробили свою чорну справу: нинішнім по-   колінням ще довго доведеться відроджувати велич і багатство рідної мови.

   Читець 1. Предки наші в полі,

Мовчки спочивають,

Тілько чорнії могили

З вітром розмовляють,

Спочивають, дожидають

Праведного суду,

Що судити Україну

Рідне слово буде.

   Читець 2. Схаменіться, стрепеніться,

Стуманілі люде.

Рідне слово, рідний розум, —

Рідна й правда буде (П. Куліш).

   Звучить пісня П. Дворського "Нас багато по світу..."

   Ведучий. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалося під пером Івана Котляревського, обточувалося Тарасом Шевченком, Панасом Мирним, Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою, Іваном Франком.

   Ведуча. Сучасна українська мова пов’язана з конкретною датою — виданням «Енеїди» Котляревського 1798 року. Це був перший друкований твір, написаний живою народною мовою.

   Читець 1. Так Котляревський у щасливий час

Всеукраїнським словом розпочав співати,

І спів той виглядав на жарт не раз.

Та був у нім завдаток сил багатий,

І огник ним засвічений не згас,

А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати (І. Франко).

Читець 2. Валуєвих на кривду нашу

В житті було й перебуло…

Зневір’ям повнилася чаша

І в чаші пінилося зло.

І рідне слово завмирало

В засиллі,

В дальній глушині.

Його зневагою карали,

Його палили на вогні.

Його в Шевченковому серці

Вбивали царські холуї,

Однак воно в нерівнім герці

Стояло за права свої (М. Чернявский).

   Читець 3. Воскресну нині! Ради їх,

Людей закованих моїх,

Убогих, нищих… Возвеличу

Малих отих рабів німих!

Я на сторожі коло їх

Поставлю слово (Т. Шевченко).

   Ведучий. Я знову повертаюсь до Шевченка,

Читаю, перечитую «Кобзар».

Ні! Україна не була убога, —

Поклав ти серце на її вівтар!

Нове життя ти дав батьківській мові,

Ти віщі думи в пісню перелив.

   (Звучить пісня П. Дворського  «Рідна мова»)

    Читець. Без мови не створити нам держави,

Доріг тернистих не перебрести,

Хай вороги жорстокі та лукаві —

Стіною стань і мову захисти (М. Лотоцький).

       Мова. Я ваша рідна українська мова,

Купана-цілована хвилями дніпровими,

Люблена-голублена сивими дібровами,

З колоска пахучого, з кореня цілющого,

Із усмішки і сльози, сонця, вітру і грози (Г. Світляна).

   Ведуча. 24 серпня 1991 року Верховна Рада України проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави. Керуючись Актом проголошення незалежності України, Верховна Рада приймає основний Закон України — Конституцію. У статті десятій зазначено: державною мовою в Україні є українська мова.

   Читець 1. Я ваша рідна українська мова!

З роси, проміння, шуму колосків!

Я вам дарую чисте, перше слово,

Аби з ясних слов’янських берегів

У світі засвітитися дніпрово.

     (Звучить пісня О. Білозір «Україночка».)

 Читець 2. Нова доба над нами розцвіла,

І слово Лесі вічно з нами буде

Як меч проти неправди і облуди,

В борні за правду зброя золота (М. Рильський).

   ВЕДУЧИЙ.  І як боляче усвідомлювати, що ми, живучи на своїй, Богом нам даній землі, в час, коли постала, як благословення Боже, вимріяна Шевченком незалежна Україна, в час, коли ми маємо здійснювати мрію Кобзаря — об’єднатися в одну велику сім’ю, ім’я якій — українська нація, все ще зрікаємося мови наших пращурів, а значить, і свого національного коріння. Нерідко ще зустрічаються такі люди, як у гуморесці Павла Глазового  „Кухлик”.(Звучить гумореска у виконанні учня).

Дід приїхав із села,
Ходить по столиці.
Має гроші – не мина
Жодної крамниці.
Попросив він: - Покажіть
Кухлик той, що з краю.
Продавщиця: - Што? Чєво?
Я не панімаю.
- Кухлик, люба, покажіть,
Той, що збоку смужка.
- Да какой же кухлік здєсь,
Єслі ето кружка!
Дід у руки кухлик взяв
І насупив брови:
- В Україні живете
Й не знаєте мови…
Продавщиця теж була
Гостра та бідова.
- У мєня єсть свій язик,
Ні к чєму мнє мова.
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо така сама біда
В моєї корови:
Має, бідна, язика
– І не знає мови!

 Ведучий. Мова — це показник культури людини. Недаремно говорять: «Заговори, щоб я тебе побачив». Зречення рідної мови в наслідку призводить не тільки до мовної деградації, а й до самознищення особистості.

   Ведуча. Справді, приємно слухати ніжну, витончену. зі смаком скомпоно- вану гру слів. Але, на жаль, дехто забуває, що чистота мови, її багатство - така ж необхідна річ, як чистота тіла, охайність одежі. А недбале став- лення до рідної мови викликає не лише зневагу, а й огиду.

 Ведучий. До вашої уваги сценка "На дискотеці - 1".

 Ведуча. Хто нехтує рідною мовою, той потрапляє у жалюгідне становище. Хоча, на жаль, сам цього не усвідомлює. А могло б бути інакше.  До вашої уваги сценка "На дискотеці - 2".

Не грайся словом. Є святі слова,
Що матері з доріг вертають сина.
Спіши до неї, доки ще жива,
Допоки розум і допоки сила.
Знайди те слово - вічне і земне.

     Читець. Мова, як правда, на усіх єдина

І рідний батьківський поріг.

Соборна мати Україна

Одна на всіх, як оберіг.

     Читець. І навіть там, де не цвіте калина,

 Де слово зневажається моє,

Я знаю: є на світі Україна,Бо рідна мова й рідна пісня є!

   Звучить пісня "Не судіть мене за мову".



   
 Сценарій підготувала Сидоренко Л. О. - учитель української мови і літератури.

Переглядів: 1206 | Додав: vvm | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Березень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Copyright vvm © 2024
Конструктор сайтів - uCoz