Музично-літературна композиція,
присвячена Міжнародному дню рідної мови Читець 1.
Одною мовою одвік
Всі люди плачуть
Одною мовою сміється
Всенький світ.
Та як любов і гнів
Улити в спів гарячий?
Лиш рідна мова дасть тобі на те одвіт.
(Тихо
лунає пісня П. Дворського "Мова". На її фоні читають вірші)
Читець 2. Звік-ізроду нашому Роду
Слово святило Честь і Свободу,
Правнуки прадідів чули чудово,
Бо шанували Слово і Мову!
Із Слова починається Людина,
Із Мови починається мій Рід…
Щебече соловейком на весь світ.
Ведучий.
21-го лютого за рішенням ЮНЕСКО всі народи Землі відзнача-ють Міжнародний день
рідної мови. Це відносно молоде свято — до календарів усього світу воно ввійшло
тільки 1999 року.
Ведуча. Історія свята, на жаль, має трагічне
начало. 21 лютого 1952 року в республіці Бангладеш влада жорстоко придушила
демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні
бенгальської мови. З нечуваною жорстокістю було розстріляно
студентів-демонстрантів. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за
рідну мову.
Ведучий. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року
на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний
день рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року цей день відзначають і в
нас. Відзначенням цього дня ЮНЕСКО хотіло привернути світову прогресивну
спільноту до безправного становища багатьох поневолених народів, у яких
гнобителі намагаються відібрати рідну мову.
Ведуча. Світова наука має аргументовані докази
того, що українська мова є одна з найстаріших і найяскравіших мов за своєю
мелодійністю і виразні- стю.Та сотні років поневолення зробили
свою чорну справу: нинішнім по- колінням
ще довго доведеться відроджувати велич і багатство рідної мови.
Читець 1. Предки наші в полі,
Мовчки спочивають,
Тілько чорнії могили
З вітром розмовляють,
Спочивають, дожидають
Праведного суду,
Що судити Україну
Рідне слово буде.
Читець
2. Схаменіться, стрепеніться,
Стуманілі люде.
Рідне слово, рідний розум, —
Рідна й правда буде (П. Куліш).
Звучить пісня П. Дворського "Нас багато по світу..."
Ведучий. Наше слово набирало сили на пергаментах
Нестора-літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи,
поглиблювалося під пером Івана Котляревського, обточувалося Тарасом Шевченком,
Панасом Мирним, Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою, Іваном Франком.
Ведуча. Сучасна українська мова пов’язана з
конкретною датою — виданням «Енеїди» Котляревського 1798 року. Це був перший
друкований твір, написаний живою народною мовою.
Читець
1. Так Котляревський у щасливий час
Всеукраїнським словом розпочав співати,
І спів той виглядав на жарт не раз.
Та був у нім завдаток сил багатий,
І огник ним засвічений не згас,
А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати (І. Франко).
Читець 2. Валуєвих на кривду нашу
В житті було й перебуло…
Зневір’ям повнилася чаша
І в чаші пінилося зло.
І рідне слово завмирало
В засиллі,
В дальній глушині.
Його зневагою карали,
Його палили на вогні.
Його в Шевченковому серці
Вбивали царські холуї,
Однак воно в нерівнім герці
Стояло за права свої (М. Чернявский).
Читець 3. Воскресну нині! Ради їх,
Людей закованих моїх,
Убогих, нищих… Возвеличу
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово (Т. Шевченко).
Ведучий. Я знову повертаюсь до Шевченка,
Читаю, перечитую «Кобзар».
Ні! Україна не була убога, —
Поклав ти серце на її вівтар!
Нове життя ти дав батьківській мові,
Ти віщі думи в пісню перелив.
(Звучить пісня П. Дворського «Рідна
мова»)
Читець. Без мови не створити нам держави,
Доріг тернистих не перебрести,
Хай вороги жорстокі та лукаві —
Стіною стань і мову захисти (М. Лотоцький).
Мова. Я ваша рідна
українська мова,
Купана-цілована хвилями дніпровими,
Люблена-голублена сивими дібровами,
З колоска пахучого, з кореня цілющого,
Із усмішки і сльози, сонця, вітру і грози (Г. Світляна).
Ведуча. 24 серпня 1991 року Верховна Рада України
проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави.
Керуючись Актом проголошення незалежності України, Верховна Рада приймає основний
Закон України — Конституцію. У статті десятій зазначено: державною мовою в
Україні є українська мова.
Читець 1. Я ваша рідна українська мова!
З роси, проміння, шуму колосків!
Я вам дарую чисте, перше слово,
Аби з ясних слов’янських берегів
У світі засвітитися дніпрово.
(Звучить пісня О. Білозір «Україночка».)
Читець 2. Нова доба над нами розцвіла,
І слово Лесі вічно з нами буде
Як меч проти неправди і облуди,
В борні за правду
зброя золота (М. Рильський).
ВЕДУЧИЙ. І як
боляче усвідомлювати, що ми, живучи на своїй, Богом нам даній землі, в час,
коли постала, як благословення Боже, вимріяна Шевченком незалежна Україна, в
час, коли ми маємо здійснювати мрію Кобзаря — об’єднатися в одну велику сім’ю,
ім’я якій — українська нація, все ще зрікаємося мови наших пращурів, а значить,
і свого
національного коріння. Нерідко
ще зустрічаються такі люди, як у гуморесці Павла Глазового „Кухлик”.(Звучить
гумореска у виконанні учня).
Дід приїхав із села,
Ходить по столиці.
Має гроші – не мина
Жодної крамниці.
Попросив він: - Покажіть
Кухлик той, що з краю.
Продавщиця: - Што? Чєво?
Я не панімаю.
- Кухлик, люба, покажіть,
Той, що збоку смужка.
- Да какой же кухлік здєсь,
Єслі ето кружка!
Дід у руки кухлик взяв
І насупив брови:
- В Україні живете
Й не знаєте мови…
Продавщиця теж була
Гостра та бідова.
- У мєня єсть свій язик,
Ні к чєму мнє мова.
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо така сама біда
В моєї корови:
Має, бідна, язика
– І не знає мови!
Ведучий. Мова — це показник культури людини. Недаремно говорять: «Заговори, щоб
я тебе побачив». Зречення рідної мови в наслідку призводить не тільки до мовної
деградації, а й до самознищення особистості.
Ведуча. Справді, приємно слухати
ніжну, витончену. зі смаком скомпоно- вану гру слів. Але, на жаль, дехто
забуває, що чистота мови, її багатство - така ж необхідна річ, як чистота тіла,
охайність одежі. А недбале став- лення до рідної мови викликає не лише зневагу,
а й огиду.
Ведучий. До вашої уваги сценка
"На дискотеці - 1".
Ведуча. Хто нехтує рідною мовою,
той потрапляє у жалюгідне становище. Хоча, на жаль, сам цього не усвідомлює. А
могло б бути інакше. До вашої уваги
сценка "На дискотеці - 2".
Не грайся словом. Є святі слова,
Що матері з доріг вертають сина.
Спіши до неї, доки ще жива,
Допоки розум і допоки сила.
Знайди те слово - вічне і земне.
Читець. Мова, як правда, на усіх єдина
І рідний батьківський поріг.
Соборна
мати Україна
Одна на всіх, як оберіг.
Читець. І навіть там, де не цвіте калина,
Де слово зневажається моє,
Я знаю: є на світі Україна,Бо рідна мова й рідна пісня
є!
Звучить пісня "Не судіть мене за
мову".
Сценарій
підготувала Сидоренко Л. О. - учитель української мови і літератури.
|