День третій

Третій день

«День блакитної стрічки»

•   Виставка плакатів на тему: «Ми проти насильства»
•   Соціологічне опитування учнів 5 – 11 класів з метою підтримки проекту Ради Європи «Зміцнення та захист прав дітей в Україні» спільно з Київським міжнародним інститутом соціології
•   Акція «Синя стрічка квітня»
•   Відео – лекторій для учнів 1 – 4 класів на тему: «Ми проти насильства»
•   Флешмоб присвячений дню «Синя стрічка квітня»
•   Лекторій для батьків учнів 7 класу: «Сім’я – простір без насильства»
•   Тренінгове заняття з учнями 9 класу: «Як захистити себе від насильства?»

Акція «Синя  стрічка»

Акція «Синя стрічка квітня» присвячена Квітні – місяцю із запобігання насильства над дітьми. Початок цієї традиції поклала історія, що відбувається навесні 1989 року. Мешканка Норфолка ( США) Бонні Фіней  довідалася про  загибель свого  чотирирічного онука Майкла.

Раніше хлопчик знаходився у  лікарні з травмами , а потім був уміщений до фостерної  ( приймальні) на три тижні. Коли після закінчення тритижневого терміну дитини.  Намагалися повернути рідній  матері,Майкл плакав,кричав,що мама його не любить,і не хотів повертатися. Бабуся за станом здоров’я не могла піклуватися  про дитину   і взяти Майкла до себе,хоча розуміла,  що йому не можна повертатися додому. Однак суд вирішив,що кращим місцем для  дитини буде її рідний дім. Бонні Фней більше не бачила свого онука. Незабаром її молодша онучка також потрапила до лікарні з переломом ноги в чотирьох місцях, а на руках були опіки від сигарет. І тільки після цього  почалися пошуки зниклого Майкла. Виявилося,що хлопчик був убитий у будинку матері, поміщений  до шухляди від інструментів, а потім утоплений у болоті три місяці тому. Те,що сталося, настільки сколихнуло Бонні Фіней,  що вона вирішила  присвятити своє життя боротьбі з насильством над дітьми. Під час  похорону онука вона прив’язала синю стрічку до антени свого  фургона,тим самим вона хотіла привернути увагу людей до цієї проблеми. Незабаром її підтримали різні агентства, ділові кола, місцеві співтовариства. Багато добровольців приєдналося до неї. Чому синій колір? Бонні Фіней пояснює це  тим ,що вона не може забути  синці на тілі своїх онуків. Синій колір служить постійним нагадуванням про те,що необхідно боротися з насильством і захищати  дітей  від насилля.

Ми живемо у світі, однією з характерних ознак якого є насильство. Нині Україна потерпає від жорстокої економічної,соціальної, моральної кризи. Цей період характеризується зростанням злочинності та  падінням цінностей.

         Жорстоке поводження з дітьми та підліткове насильство – проблема держави і кожної свідомої особистості.

Ці прояви – це тисячі дітей, які не отримують освіти . не мають постійного місця проживання . жебракують з однолітками або дорослими , потерпають від побиття та насильства, яких примушують до важкої праці.

Конституція України зазначає , що будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідується законом, держава забезпечує утримання та виховання дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування (ст.52)

Стаття 3 конституції України стверджує ,що людина , її життя та здоров’я, недоторканість. Безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 28 Конституції України встановлює що ніхто не може бути підданий катуванню. Жорстокому, нелюдському або такому . що принижує його гідність, поводження чи покарання.

Проте факти жорстокого поводження з дітьми. зневажання їхніх інтересів є надзвичайно актуальними у нашому суспільстві. Діти не знають  своїх прав. Бояться попросити допомоги у разі виникнення прояву насильства.

Насильство , за визначенням світової спільноти , не тільки робить людину залежною, а й принижує її гідність, завдає шкоди психічному і фізичному здоров’ю, стає серйозною перешкодою у подальшому житті.

Давайте скажемо «Насильству СТОП!» (флешмоб).

Місяць квітень проходив під егідою синьої стрічки, яка є символом боротьби  з насильством над дітьми . Нажаль, з проявами насильства  ми зустрічаємося  з вами дуже часто і в громадських місцях і в сім’ях  і в наших шкільних колективах.

Ми завдаємо людям фізичного болю, коли штовхаємо їх, наносимо тілесні удари,б’ємо,щипаємо, ґвалтуємо; ми завдаємо душевних ран ,коли лаємось нецензурними словами,  глузуємо,  обзиваємо, принижуємо ,ігноруємо.

Ми гостро реагуємо на біль і образи по відношенню до себе і не замічаємо, як кривдимо інших самі.

Трошки більше поваги,трошки менше образ,

Трошки більше добра,  трошки менше зла,

Трошки більше любові,трошки менше ненависті,

Трошки більше радості,трошки менше  горя і сліз.

У всіх нас є багато спільного  і чимало відмінного. Але всіх нас об’єднуєте, що ми всі люди, що живемо на одній планеті Землі, і нам сліджити так,щоб зберегти мир і спокій.

Треба навчитися  розуміти людей,любити їх, прощати і ставитися до них неупереджено. Нехай вони в чому і відрізняються від нас. Треба навчитися розуміти  людей і вибачати їм, ставитися до інших так, якби ви хотіли, щоб ставилися до вас.

Тому викиньте із своїх сердець ненависть,зверхність ,байдужість. І тоді  вас,щирих,добрих, сердечних всі любитимуть і поважатимуть,і світ стане кращим. Часом досить однієї лагідної посмішки ,одного сонячного промінчика,одного дотику руки,однієї ласки. Так мало треба, щоб зробити щасливими тих хто є поруч з нами. То чому ми цього не робимо?Давайте подаруємо один одному  привітну посмішку,лагідний дотик і крапельку доброти … ( флешмоб).Тренінгове заняття з учнями 9 класу: «Як захистити себе від насильства?»

Місяць квітень проходить під егідою синьої стрічки, яка є символом боротьби з насильством над дітьми. Жорстоке поводження з дітьми та підліткове насильство – проблема держави і кожної свідомої особистості. Факти жорстокого поводження з дітьми, зневажання їхніх інтересів є нажаль надзвичайно актуальними у нашому суспільстві. Діти не знають своїх прав. Бояться попросити допомоги у разі виникнення прояву насильства. Саме тому, з метою попередження виникнення насильства над дітьми, психологічною службою Дзензелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів проведено профілактичні заходи соціальним педагогом та практичним психологом.

У всіх нас є багато спільного  і чимало відмінного. Але всіх нас об’єднуєте, що ми всі люди, що живемо на одній планеті Землі, і нам слід жити так,щоб зберегти мир і спокій.

Треба навчитися  розуміти людей, любити їх, прощати і ставитися до них неупереджено. Нехай вони в чому і відрізняються від нас. Треба навчитися розуміти  людей і вибачати їм, ставитися до інших так, якби ви хотіли, щоб ставилися до вас.

Тому викиньте із своїх сердець ненависть,зверхність,байдужість. І тоді  вас,щирих,добрих, сердечних всі любитимуть і поважатимуть,і світ стане кращим. Часом досить однієї лагідної посмішки ,одного сонячного промінчика, одного дотику руки, однієї ласки. Так мало треба, щоб зробити щасливими тих хто є поруч з нами. То чому ми цього не робимо?

Давайте подаруємо один одному  привітну посмішку,лагідний дотик і крапельку доброти …