Підготовка до державної підсумкової атестації 11 клас

Мета: формувати у школярів емоційно – позитивне ставлення до складання тестів, навички саморегуляції в напружених ситуаціях, розвивати вміння організувати самоосвітню діяльність у період підготовки до тестування.

Тестування – це процедура застосування  тестів на практиці. Часто найбільшою проблемою в ситуації складання тестів постають наші хвилювання. Гормон, який виділяється в момент, коли людина відчуває страх, впливає на пам'ять. Це може бути причиною того, що деякі учні на іспитах повністю забувають вивчений матеріал.

Однак хоча цей гормон майже не піддається виливу, «управу» можна знайти й на нього. Навички емоційної саморегуляції, інформація з оптимальної підготовки поведінки під час тестування – це питання, яким присвячена наша сьогоднішня зустріч. Вона зможе полегшити тягар ударів тестування по вашій нервовій системі та допомогти досягти успіху.

Вправа «Асоціації»

Зверніться до вашої підсвідомості – назвіть слова – образи, які виникають у вас, коли ви думаєте про тестування (асоціації учнів записуються на дошці).

Пояснення:

Як бачимо, ваші асоціації, пов’язані з тривогами, невпевненістю у своїх силах, баченням тестування як боротьби між могутнім та грізним тестом з однієї сторони та слабким учнем, тобто вами, з іншої. Дуже важливо змінити цей настрій на конструктивний, спрямований на плідну підготовку до тестування та успіх у його проходженні. Існує кілька способів досягти цього.

Для того щоб змінити своє самопочуття на тестуванні від тривоги до впевненості спробуйте створити у своїй підсвідомості образ успіху: чітко уявляйте його.

У день тестування можна уявити себе туго стягнутою пружиною, у якій спресовані ваші знання, здібності, ваша праця. Залишається в потрібний момент все це звільнити.

Якщо ваші хвилювання заважають вам, уявіть, що вам потрібно переконати вашого друга, що тестування – це лише іспит, знайдіть слова для аргументованої критики панічних

Практична вправа:

Спробуйте переконати себе за такою схемою:

Я успішно складу всі тести тому що …

Я успішно складу всі тести навіть якщо …

Я успішно складу всі тести не зважаючи на …

Я успішно складу всі тести так, що …

Я успішно складу всі тести завдяки …

Я успішно складу всі тести так само, як і …

Я успішно складу всі тести разом з …

Я успішно складу всі тести спираючись на ….

Я успішно складу всі тести бо прагну …

Можливо, ці висловлювання стануть дієвою формулою вашого оптимістичного конструктивного настрою у підготовці до тестування.

Як найкраще запам’ятовувати матеріал

1. Магічна сімка

Ви ніколи не замислювалися, чому в давнину число «сім» було популярним і оточеним таємничим ореолом? Чому, скажімо, перш ніж відрізати, треба «сім разів відміряти» і чому саме «семеро одного не чекають». А ще було сім давньогрецьких мудреців, сім чудес світу. Та й семиденний тиждень навряд чи випадковий…

Психологи розкрили секрет «магічної сімки». Виявляється, такий у середньому обсяг нашої пам’яті. За умов одночасного сприймання вона здатна утримати і потім відтворити в середньому сім об’єктів. Причому сім літер запам’ятовується не легше, ніж сім слів і навіть сім фраз.

Тому, якщо обсяг матеріалу, котрий треба запам’ятати, дуже великий, краще поділити його на змістові уривки, прагнучи, щоб їх було не більше семи. Ще один висновок з цього правила: змістовні частини матеріалу треба збільшувати і узагальнювати, передаючи головну думку однією фразою.

Адже для запам’ятовування одного речення, однієї думки, в яких міститься зміст двосторінкового тексту та для запам’ятовування саме такого тексту потрібні порівняно однакові обсяги пам’яті. Ось що писав з цього приводу американський психолог Міллер, який відкрив це явище: «Це схоже на те, коли б вам довелося носити ваші гроші в гаманці, який може вмістити тільки сім монет. Гаманцеві байдуже, чи будуть ці монети пенсами чи срібними доларами».

2. Шукайте зв’язки

Любителі детективів знають, що досвідчений сищик не поспішає одягати наручники на рядового члена банди. Значно важливіше виявити зв’язки злочинця, виявити ватажків.

Іншими словами, серед другорядного треба виявити найголовніше. Через те не слід поспішати щоб там не було запам’ятати складний текст, не розібравшись у його внутрішніх зв’язках, не зрозумівши ходу міркувань автора.

У матеріалі можуть бути такі зв’язки:

1. змістові: текст, у якому одна думка логічно визначає іншу, що йде за нею, запам’ятовується порівняно легко. Через це із самого початку постарайтеся зрозуміти зміст тексту, побачити логічні зв’язки між абзацами, параграфами та розділами;
2. структурні: психологічні експерименти показали, що під час запам’ятовування логічно не пов’язаних між собою слів (термінів, іноземних слів) важливе значення має їх розміщення на аркуші, об’єднання в групи (наприклад цифру у номері телефону) і навіть у якість фігури. Підкреслюйте, обводьте потрібне, робіть скорочення, групуйте слова, які починаються з однієї літери.

3. Використовуйте асоціації

Прийоми довільного запам’ятовування можна поділити на дві групи:

1. побудовані на виявленні внутрішніх зв’язків, які є в матеріалі, що запам’ятовується;
2. побудовані на внесенні ззовні в матеріал, що запам’ятовується, штучних зв’язків.

Останні називають мнемонічними і застосовують тоді, коли важко виявити внутрішню структуру матеріалу. Розгляньмо два мнемонічні прийоми: локальної прив’язаності і словесних посередників. Метод локальної прив’язки, або «метод місць», полягає в побудові для кількох об’єктів, що запам’ятовуються, другого ряду – опорного, який складається з добре знайомих об’єктів або таких, що легко запам’ятовуються. Послідовність об’єктів в опорному ряду організована так, що жорстко визначено порядок їх переліку. На практиці таким опорним рядом може бути послідовність кімнат у квартирі, будинків на вулиці тощо.

Людина спочатку заучує опорний ряд, а потім використовує його елементи, щоб зіставити з ними елементи ряду, який треба запам’ятати.

Такий спосіб полегшення запам’ятовування давній – йому понад дві тисячі років; є навіть легенда про те, як він виник. Одного разу поет Сімонід був у гостях. Раптом його викликали у невідкладній справі. Як тільки він вийшов за поріг будинку, стався потужній підземний поштовх, будинок де він щойно бенкетував, розвалився, і всі гості виявилися похованими під уламками. Родичі не могли розпізнати нікого із загиблих. Тоді Сімонід подумки уявив план приміщення, де проходив банкет. Відразу в його пам’яті ожила картина, він згадав, де хто сидів і вказав, які останки кому належали. Відомо, що згодом систему локальної прив’язки використовували Цицерон, Джордано Бруно та багато інших людей.

Отже, якщо в матеріалі, що завчається, мало внутрішніх зв’язків – подивіться навколо. Уявивши в пам’яті обстановку, в якій ви вчили матеріал, ви пригадаєте і його, тому що одержані враження мають властивість відновлювати одне одне.

Рекомендації «Як повторювати навчальний матеріал»

Що краще – ще раз прочитати текст чи спробувати переказати його своїми словами?

В одному експерименті, присвяченому вивченню пам’яті, студентів поділили на чотири групи. У першій уривок тексту читали двічі і двічі переказували, у четвертій – тільки раз і тричі переказали.

Зміст тексту найкраще запам’ятали студенти четвертої групи, найгірше першої.

Отже, переказ тексту своїми словами сприяє кращому його запам’ятовуванню, ніж багаторазове читання, оскільки це активна організована робота.

Узагалі будь – яка аналітична робота з текстом сприяє кращому його запам’ятовуванню. Це може бути перекомпонування матеріалу, знаходження парадоксальних формувань для нього, залучення контрастного фону чи матеріалу.

Групи доповідають, коментують, порівнюють з наступним висновком: «Великий текст потрібно розділити не більше ніж на сім частин, пов’язати їх між собою, виділити опори (слова і думки, що стоять за ними) і завчити їх, повторюючи за наведеною схемою».

Індивідуальне тестування

Тест передекзаменаційного самопочуття (на основі тесту, розробленого С. Балтівець).

1. Я хочу, щоб день тестування:

1. Швидше настав, і тоді я повною мірою виявлю, на що я здатний; 0
2. Нарешті минув, як страшний сон; 2
3. Був для мене, як і всі інші дні, бо це для мене нічого не змінює. 1

2. На тестуванні я відповідатиму:

1. На чернетці, а потім у чистовику, щоб не збитися; 2
2. Зразу в чистовику; 0
3. Буду сподіватися, що хтось підкаже що – небудь. 1

3. Яким би складним запитання не було, буду:

1. Відповідати з непохитною впевненістю; 0
2. Добре обдумувати кожне слово; 1
3. Розгублюся і не зможу правильно відповісти. 2

4. Наближаючись до аудиторії, де проходитиме тестування, я:

1. Більше зосереджусь, щоб утримати в пам’яті правильні відповіді; 1
2. Посміхнусь інструктору, щоб йому приємніше було давати мені інструкції; 0
3. Намагатимусь зручніше сісти, щоб вгамувати своє хвилювання. 2

5. До здачі бланку відповідей тестування я:

1. Перегляну написане; 0
2. Буду наманися згадати відповіді на запитання, на які не зміг відповісти; 1
3. Думатиму про те, як оцінять мою відповідь. 2

6. Я зберуся на тестуванні і буду відповідати:

1. У швидкому темпі, щоб не гаяти часу; 1
2. У середньому темпі, щоб нічого не переплутати; 0
3. Як уже доведеться, бо це залежатиме від запитань, які будуть у тестах. 2

7. Коли я думаю про тестування, у мене:

1. Пече під грудьми; 1
2. З’являється бажання показати, що я справді вчив і знаю матеріал; 0
3. Виникає панічний страх, який мені важко подолати. 2

8. Я вважаю, що в день тестування я почуватимусь:

1. Працездатним і витривалим; 0
2. Напруженим, але здатним упоратись із завданнями; 1
3. Утомленим і розбитим. 2

9. Я впевнений, що здам бланки тестування:

1. Наприкінці всього тестування; 0
2. Хвилин за 15 – 20 до кінця тестування; 2
3. У межах години. 1

10. Я уявляю інструктора:

1. Похмурою і неприступною людиною; 2
2. Людиною, що може бути зацікавленою моїми відповідями; 0
3. Байдужою людиною. 1

Менше 10 балів. Ви завчасно зуміли себе мобілізувати і подолати передчуття напруження перед  тестами.

Від 11 до 20 балів. Передчуття напруження передчасно тестами звичайно малоприємне для вас.

21 і більше балів. Вам треба подолати всі хвилювання і страхи. Ви знаєте прекрасно матеріал, тільки потрібно вчасно зібратись.

Інформаційне повідомлення

Відомо, що людина може переживати стрес як в екстремальних умовах (підкорюючи Світовий океан, гори), так і в звичайному житті. При цьому різко зростають як психологічне навантаження, так і вимоги до фізіологічної стабільності людини. У своєму житті практично кожна людина відчувала стрес. Актуальність проблеми зумовлена надзвичайною його розповсюдженістю, він виникає через недостатній захист людини від дії несприятливих зовнішніх факторів.

Відомий дослідник стресу Г. Сельє зазначав, що має значення не те, що з вами відбувається, а те, як ви це сприймаєте.

Стрес (тиск, натиск) – це стан напруження, який виникає внаслідок дії сильного подразника незвичайної ситуації. Стрес необхідний у житті людини. Він допомагає пристосовуватися до нових умов, впливає на працездатність, творчість, навчає нас долати перешкоди на життєвому шляху, мобілізувати власні сили й ставати впевненими в собі. Але водночас стрес, якщо він діє довго, може стати руйнівним для людини, від нього потерпають найслабші органи.

Стрес – складова частина життя, й у помірних дозах він надає життю смак і аромат, як писав Г. Сельє. Стрес – природний побічний продукт будь – якої діяльності, він відображає потребу людини в адаптації, у пристосуванні до мінливих умов життя. Це вимагає напруження захисних сил, мобілізації внутрішніх ресурсів організму, щоб енергетично забезпечити можливість виконання нових завдань. Дуже важливий і його стимулюючий, формуючий вплив у складних процесах виховання та навчання і всього нашого життя. Але стресові впливи не повинні перевищувати адаптаційних можливостей людини, бо тоді може погіршитися самопочуття.

Щоб зменшити ймовірність виникнення стресів, необхідно:

5. Правильно харчуватися: більше їсти натуральних продуктів: овочів, фруктів, зменшити споживання солі. Обов’язково снідати та впродовж дня харчуватися рівномірно.
5. Бувати надворі, гуляти, сидіти в парку, бігати, займатись аеробікою.
5. З’їсти морозиво – там є компонент, який покращує настрій.
5. З’їсти банан: в ньому є серотонін – гормон щастя.
6. Постійні вправи на релаксацію знижують напруження в стресових ситуаціях.
5. Необхідно слухати спокійну музику.
5. Робити те, що подобається. Хобі – те, що треба. Зцілення не в тому, що ви робите, а як ви до цього ставитесь.
5. Аби запобігти розчаруванню, невдачам, не треба братися за непосильні завдання.
5. Не зловживати кавою, алкоголем.
5. Носити одяг бажано синього та зеленого кольорів: вони заспокоюють.
5. Зі стресом можна впоратися, треба лише мати бажання та трохи вільного часу лише для себе.
5. Постійно концентруватися на світлих сторонах життя та подіях: це збереже здоров’я і сприятиме успіху.
5. Справжнє фізичне та психічне здоров’я полягає не в тому, щоб відповідати чиїмсь нормам та стандартам, а в тому, щоб прийти до згоди із самим собою.

Як краще підготуватися до тестування

Пам’ятка

1. Приберіть усе зайве і те, що відволікає вашу увагу від безпосередньої мети – підготовки до іспиту. Заховайте від себе книжки, диски, телепрограму, вимкніть телефон. Суворо скажіть собі: з 9 – ї до 12 – ї я повинен вивчити стільки – то.
2. Почніть учити з важких, незрозумілих тем, а легкі залишайте під кінець. Якщо складну тему відкладати на потім, вона висітиме як дамоклів меч, не даючи вам спокою. У результаті якість запам’ятовування тем, які даються складно, різко знижується, якщо не зводиться до нуля. Виникає це тому, що ви намагаєтесь відкласти нерадісний момент.
3. Справжня мати навчання – не повторювання, а використання.

Не тримайте знання в собі, як у сейфі. Поділіться ними з дзеркалом, улюбленим собакою, батьками чи друзями. Можете час від часу робити репетицію іспиту: зробіть невеликі картки з номерами білетів, витягайте і відповідайте їх і відповідайте. Відповідайте вдумливо і серйозно, бо добра репетиція – запорука успішної вистави.

4. Запам’ятовувати матеріал треба осмислено, а не механічно. Не зубріть, це довго і дає ускладнення: варто перехвилюватися, забути хоч одне слово, як текст, вивчений у такий спосіб, зітреться. Краще двічі прочитаний та переказаний, ніж п’ять разів прочитаний без переказу. Встановіть логічну послідовність. Розбирайте матеріал на смислові частини та знайдіть у кожній ключову фразу.
5. Чергуйте розмову діяльність із фізичною. Не доводьте себе до повного знесилення й упаду сил пізнанням науки. Не забувайте, що відпочинок теж необхідний. Не заборонена корисна праця на благо сім’ї: помийте підлогу, сходіть до магазину.
6. Почніть учити матеріал зранку, поки голова свіжа. Займатися в останню ніч чи добре виспатися – справа індивідуальна. Але, як відомо, перед смертю не надихаєшся, а в людини, яка виспалась, голова працює краще.