Досвід роботи Воловодюка П. Д.

Візір М. В., заступник директора школи

Формування творчих компетентностей на уроках трудового навчання шляхом використання інтерактивних технологій

(з досвіду роботи вчителя трудового навчання                          Дзензелівської ЗОШ І – ІІІ ступенів                                                     Маньківської райради Черкаської області

Воловодюка П. Д.)

Актуальність досвіду

В умовах мінливого сьогодення перед школою постає складне завдання, яке полягає у «…створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти» (Національна доктрина розвитку освіти). Це складне завдання для учителя, адже вимоги сучасного життя змінюються швидше, ніж дитина встигає закінчити школу.

Отже, потрібно не просто дати учню базовий рівень освіти, а сформувати компетентності, яких потребує сьогодні суспільство:

• здібність навчатися усе життя;
• комунікативність;
• творчість та креативність;
• самовдосконалення;
• здатність робити вибір та нести за нього відповідальність;
• високий рівень самостійності особистості.

Тому актуальною стає проблема: «Формування творчих компетентностей на уроках трудового навчання через використання інтерактивних технологій», над якою працює Воловодюк П. Д., вчитель трудового навчання.

Науково-теоретична база

Здатність до творчого осмислення та творчого використання на практиці здобутих компетенцій необхідна людині впродовж усієї трудової діяльності. Її формування відбувається в шкільні роки і велику роль у цьому відіграють заняття трудового навчання.

Напрями розвитку трудового навчання визначаються сучасною концептуальною моделлю освіти в цілому. В змісті навчання ця модель передбачає зміщення комплексного акценту із засвоєнням певного обсягу знань, умінь і навичок формування компетентностей, які повинні виступати кінцевим результатом навчання.

Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти  компетентність визначається як «загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню», поділяється на такі основні групи: соціальні, полікультурні, комунікативні,  інформаційні, саморозвитку та самоосвіти,  продуктивної  творчої діяльності.

         Компетентність – це володіння людиною відповідною компетенцією, що містить її особистісне ставлення до предмета діяльності.

         Формування компетентностей учнів зумовлене реалізацією не тільки відповідного оновленого змісту освіти, але й адекватних методів та технологій навчання.

Для формування життєвих компетентностей учнів практикую традиційні та інноваційні технології організації навчальної діяльності.

Перевагу надає особистісно зорієнтованому навчанню, основи якого висвітлені у дидактичних працях Якиманської І.С., методичних посібниках Гузика Г.П., А.Фасолі. Ця технологія сприяє індивідуалізації навчання, здійсненню диференційованого підходу, самовираженню, самореалізації особистості допомагає проблемне навчання. Серед інноваційних застосовує інтерактивні технології, які пропагуються Пєхотою О.М., Пироженко Л.В., Пометун О.І.. Керуючись методичними порадами Л.Скуратівського, Г.Шелехової, використовує інформаційно-комунікаційні технології. Розпочато роботу над втіленням у життя елементів проектного навчання. Застосовує складові технології креативного розвитку, основи якої обґрунтовані Сологубом А.І..

Обґрунтування досвіду

«Компетентнісний підхід» - це спрямованість процесу навчання  на формування та розвиток  ключових (базових) та предметних компетентностей особистості. А тому окреслимо завдання, які має вирішити сучасний урок, зорієнтований на реалізацію компетентністного підходу в навчанні. Це зокрема:

• підвищення рівня мотивації учнів;
• використання  суб’єктивного досвіду, набутого учнями;
• ефективне та творче застосування набутих знань та досвіду на практиці;
• формування у учнів навичок отримувати, осмислювати та використовувати інформацію з різних джерел;
• здійснення організаційної чіткості та оптимізації кожного уроку;
• підвищення рівня самоосвітньої та творчої активності учнів;
• створення умов для інтенсифікації навчально-виховного процесу;
• наявність контролю, самоконтролю та взаємоконтролю  за процесом навчання;
• формування моральних цінностей особистості;
• розвиток соціальних та комунікативних здібностей учнів;
• створення ситуації успіху.

      Загальні компетентності повинні сформуватися в процесі навчання та містити знання, навички, досвід співвідносин, досвід діяльності. Всі компетентності взаємозалежні і пов’язані між собою, тому формувати їх ізольовано одну від одної на різних етапах уроку не можливо. Компетентнісно орієнтоване навчання передбачає виконання учнями та учителем на уроках відповідних дій (додаток 1). Сучасні освітні технології та інтерактивні методи навчання, які формують ключові компетентності, надають навчанню природний характер, сприяють створенню в школі для дитини  комфортного місця для  активного громадського життя, а навчальна діяльність  стає засобом реалізації потенціалу учня та розвитку особистих здібностей від рівня освітнього стандарту до творчості.

      Ось чому доцільно обрати основні стратегічні напрямки діяльності.

      Керуючись науковими дослідженнями О. Овчарук, О. Пометуна, О. Савченко, І. Єрмакова використовуючи елементи  перспективного передового досвіду роботи учителів,  особиста практика П. Д. Воловодюка дає підстави для висновку, що оптимальним для впровадження компетентнісного підходу в трудовому навчанні є сполучення таких взаємодоповнюючих та охоплюючих широкий спектр бажаних змін, елементів технологій:

• новітні інформаційні технології;
• технологія формування творчої особистості;
• проектна технологія.

Шляхи реалізації досвіду

         В процесі своєї роботи, Петро Дмитрович  реалізуючи науково-методичну проблему, виробляє в учнів соціально-трудові компетенції як сукупність взаємопов’язаних якостей особистості, необхідних для продуктивної дії в їх практичній роботі, тобто формує творчу компетентність, через:

• мотивацію навчальної діяльності з домінуванням мотивів її удосконалення;
• розвиток пізнавальної самостійності;
• формування й розвиток творчих здібностей;
• засвоєння узагальнених і раціональних способів діяльності;
• формування досвіду самоосвіти;
• використання на практиці здобутих компетенцій;
• створення умов для розвитку та самореалізації учнів;
• задоволення запитів та потреб школяра;
• засвоєння продуктивних знань, умінь і навичок;
• розвиток потреби поповнювати знання протягом усього життя;
• створення простору для фантазії, уяви;
• стимулювання пізнавального інтересу, потреби учнів у творчості.

         За час своєї педагогічної діяльності вчитель виробила алгоритм розвитку творчої діяльності школярів, зважаючи на таку послідовність:

а) базові знання учнів;

б) особистісна орієнтація щодо доцільності отриманих знань;

в) виготовлення власного творчого продукту.

Відомо, що виховати творчу особистість може лише творча   особистість – учитель, який не тільки ґрунтовно володіє знаннями, а й творчо використовує їх, імпровізує, експериментує, створює власні способи розв'язання практичних задач.

         У процесі навчально-виховної діяльності використовує інтерактивні методи та прийоми. Вони є універсальними для розвитку життєвих компетентностей, формують уміння колегіально вирішувати завдання, сприяють активізації особистісних якостей школяра. 

Застосовуючи  елементи інтерактивних технологій, вчитель дотримується  певних вимог до структури уроку, а саме:  мотивації;  оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів;  надання необхідної інформації;  інтерактивна вправа – центральна частина заняття; підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Уроки Петра Дмитровича захоплюють учнів, пробуджують у них інтерес та мотивацію, навчають самостійному мисленню та діям, підвищують інтерес до занять трудового навчання.

 На етапі активізації опорних знань та мотивації навчальної діяльності використовує такі прийоми як «Ланцюжок», «Так – ні», «Збери намисто». Наприклад, форма роботи – «Збери намисто»застосовується вчителем   при вивченні теми «Вишивка як вид декоративно-ужиткового мистецтва» у 5 класі. Учні отримують картки, в яких міститься текст із пропущеними назвами деяких ручних швів, які потрібно вписати в пропущені місця. Це завдання індивідуального характеру, під час якого учень виконує той обсяг, який може виконати, і працює у зручному для себе темпі. Таким чином, створюється оптимальна психолого-педагогічна ситуа­ція для реалізації навчальної мети.

Мотивація є своєрідною психологічною паузою, яка дає можливість учням насамперед усвідомити, що вони зараз почнуть вивчати інший (після попереднього уроку) предмет, що перед ними інший учитель і зовсім інші завдання. З цією метою Петро Дмитрович використовує прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликає у дітей здивування, подив, інтерес до змісту знань та процес їх отримання, підкреслює парадоксальність явищ та подій. Це є коротка розповідь учителя, бесіда, демонстрування наочності й нескладна інтерактивна технологія («мозковий штурм», «мікрофон», «сенкан»), уявна прогулянка тощо

Забезпечити використання інтерактивної методики можливо в умовах групової і парної форм організації навчально – трудової діяльності.   Досить часто на своїх уроках Воловодюк Петро Дмитрович впроваджує роботу в малих групах та парах. Робота в малих групах надає всім учасникам можливість діяти, практикувати навички співробітництва міжособистісного спілкування. 

Наприклад, під час вивчення теми «Оздоблення виробів. Кольорова гама різних видів гладі» у 9 класі, вчитель пропонує  виконати таке завдання: із набору різнокольорових ниток вибрати ті, які підходять до вишивки: для першої групи –  будинку  Сонця, а для другої  –  палацу Снігової Королеви. В кінці завдання разом із учнями робить висновок, про розподіл кольорів на теплі і холодні.

Вивчаючи тему «Конструкційні матеріали та їх вибір» у 7 класі, застосовує прийом «Ажурна пилка», в ході якого кожна група дівчат отримує індивідуальне завдання - опрацювати теоретичний матеріал про волокна тваринного походження (шовк і шерсть). Потім група ознайомлює інших тільки з тим аспектом проблеми, який вони вивчали. Використання таких прийомів заохочує учнів до активності, розвиває розумову та практичну сфери, формує творчі компетентності.

Підвищити активність учнів у самостійному отриманні знань, придбанні навичок здійснення практичної діяльності можна шляхом впровадження проектної технології, яка основана на використанні проблемних, дослідницьких методів. Учні розробляють дослідницькі, інформаційні, практико – орієнтовані проекти різної тематики. Спираючись на головні принципи у реалізації даної технології: самостійність, діяльність, результативність. Проектна технологія дозволяє успішно формувати ключові компетентності особистості, у подальшому житті: комунікативні, інформаційні, соціальні, компетентності пов’язані з життям в багатокультурному суспільстві,  з навичками вчитися все життя; а головне спрямована на реалізацію творчого потенціалу  учнів.

Так, під час виконання творчого проекту дівчата здійснюють економічний розрахунок фінансових затрат на виготовлення виробу, затрат часу, планують можливість масового підприємства, продажну ціну тощо. Навчальні проекти містять у собі проблему, яка потребує вирішення та формулюють одне чи кілька завдань. Наприклад, під час вивчення теми «Технологія обробки текстильних матеріалів. Технологія обробки спідниці» (7 клас) дівчатам треба дібрати модель, яка відповідає вимогам сучасної людини  та не потребує використання дорогих тканин, запропонувати послідовність пошиття виробу, можливі варіанти виготовлення спідниці, спланувати організаційно-технічні заходи, що забезпечать високу ефективність праці, а також підвищать її продуктивність, знизять собівартість, покращать якість продукції.

Використовуючи проектний метод навчання, діти засвоюють усю технологію розв'язання завдань – від постановки питання до результату.

Проектна діяльність залучає кожного учня до активного пізнавального процесу та дає змогу враховувати під час навчання національні, регіональні умови. Наприклад, зміст програми з трудового навчання, спрямований на виявлення та розвиток здібностей дітей із різних видів декоративно – ужиткового мистецтва: традиційної вишивки, в'язання, виготовлення сувенірів тощо.

Процес навчання доцільно будувати таким чином, щоб учні могли порівнювати та узагальнювати матеріал, який вивчається, пов'язати його з вивченим, вичленити зі всієї суми теоретичних зв'язків та використовувати ті дані, які необхідні для виготовлення вибору.

На заняттях із предмета важливо звертати увагу учнів не лише на шляхи творчого отримання практичних завдань, а й допомогти їм знаходити ці шляхи самостійно.

Вчитель вважаю, що сучасний урок трудового навчання не може бути втиснений у традиційну класно-урочну систему. Тому вона намагається  робити свої уроки «живою» формою набуття знань, перевтілюючи їх у гру, диспут, екскурсію, творчу лабораторію тощо. Тому, реалізувати методичну проблему на практиці,  допомагає впровадження  нестандартних форм проведення уроків, які за типом найчастіше є уроками узагальнення і систематизації знань:

-урок-усний журнал «Таланти твої, Україно!», «Від ремесла до творчості»;

-урок-подорож у країну майстрів (вивчення будови швейної машини);

-урок-презентація ( представлення власноруч виготовлених виробів);

- урок-конкурс (зробити кращий зразок).

Проведенню таких уроків передує велика дослідницька, пошукова і творча робота учнів, що підвищує їхню пізнавальну активність і самостійність, допомагає самореалізуватися.

Так, перед виконанням практичної роботи «Приготування бутербродів. Сервірування бутербродного столу» у 5 класі оголошується конкурс на «Найсмачніший бутерброд». Кожна команда має завдання придумати назву своїй страві та представити її.

Викладаючи предмет Петро Дмитрович використовує унікальну можливість розкрити і показати учням взаємозв’язок між виробництвом, технікою і мистецтвом. Адже сприйняття й розуміння людиною прекрасного виникло, головним чином, у процесі трудової діяльності. Працюючи, людина діставала задоволення від успішних творчих, фізичних i розумових зусиль, від корисності вдосконалення особисто виготовлених предметів, перетворення довкілля. Тому на уроках часто використовує репродукції картин, ілюстрації, музичні твори, фотографії  костюмів різних епох, цікаві композиційні рішення у вишитих виробах, елементи і прийоми сервірування столу. Так, наприклад, ознайомлюючи семикласників із темою «Художнє конструювання виробів», демонструє їм ілюстрації фасонів спідниць  різних історичних  періодів. Цікавим для учнів є ознайомлення із українським національним поясним убранням для жінок – запаскою, плахтою, обгорткою, паньовою та особливостями їхнього крою й оздоблення.    

Одна із  форм роботи, яку вчитель використовує під час вивчення таких тем, як, «Проектування виробів», «Технологія виготовлення вишитих виробів», – є «віртуальні екскурсії». Як правило, такі уроки  містять фотографії, ілюстрації, таблиці і схеми, супроводжуються виконанням музичних творів. Використання цієї форми роботи дає  можливість виховувати в учнів естетичні смаки і формувати творчу компетентність.

     Робота на уроках знаходить своє продовження в позаурочний час. Саме позакласна робота дає можливість залучати дітей до поглибленого вивчення і викликає зацікавленість предметом. Учні Петра Дмитровича є активними учасниками гуртка декоративно-ужиткового мистецтва , їхні роботи були представлені на різноманітних  конкурсах. Його вихованці постійно беруть участь у ІІ етапі Всеукраїнській олімпіаді з трудового навчання та займали  призові місця.

Отже,  формування творчих компетентностей дозволяє повною мірою розкрити природні здібності дитини: неординарність думок, спроможність до висловлювання та застосування на практиці різноманітних ідей, можливість здійснювати «свій вибір», знайти себе у світі та відкрити світ у собі. Вчитель  вважає, що робота з розвитку творчих компетентностей має бути систематичною і здійснюватися на кожному уроці. Таким чином , головною метою уроків є формування особистості учня, розвитку його здібностей, обдарувань, наукового світогляду, тобто формування  і розвиток його життєвих компетентностей.

Додаток 1

Діяльність учнів та учителя на уроці у компетентнісно  орієнтованому навчанні