Методи профілактики та усунення конфліктів

Методи профілактики та усунення конфліктів

Кожна людина протягом свого життя неодноразово зіштовхується з різного роду конфліктами. Без конфліктів людське життя неможливе. Звичайно, без них простіше жити, але життя без конфліктів було б нудне й одноманітне.

          Однак життя підкидає самі несподівані конфлікти і різноманітні ситуації. Вони були, є і будуть, поки існує думка, яка відрізняється від думки іншого. По суті, там, де є люди, що мають різні представлення про цілі і способи їхнього досягнення, про плани і принципи життєдіяльності, де не придушується прояв людської індивідуальності, творчості, неминуче виникають конфліктні ситуації. При конфлікті людина відчуває дискомфорт і напругу, що  часто приводять до стресової ситуації, вийти з якої буває нелегко.

Міжособистісні конфлікти найчастіше відбуваються в сім'ї. І це не дивно, адже саме в родині відбуваються найбільш тісні контакти між людьми. І при цьому кожен з членів сім'ї хоче жити, погодившись із своїми ідеями та поглядами, і не завжди виходить співвіднести їх з звичками і переконаннями інших членів сім'ї. На цьому грунті і відбуваються сімейні конфлікти. Час від часу по різні боки від «барикади» виявляються чоловіки, батьки і діти або люди середнього і старшого покоління.

         Конфлікт – це процес різного загострення протиріч і боротьби двох чи більш сторін – учасників конфлікту під час рішення проблеми, що є особливо значимим для кожного.

Основними причинами сімейних конфліктів є:

5. матеріальні проблеми, які важко вирішити;
5. матеріальна залежність одних членів родини від інших;
5. протилежні  інтереси, устремління, ціннісні орієнтації членів родини;
5. боротьба за лідерство в родині;
6. авторитетне втручання родичів у подружні відносини;
5. протилежність поглядів чоловіків на ведення домашнього господарства і на участь у цьому процесі кожного з них, а також членів родини;
5. алкоголізм, наркоманія кого-небудь із членів родини.

Основними напрямками профілактики конфліктів батьків з дітьми можуть бути наступні:

1. Підвищення педагогічної культури батьків, що дозволяє враховувати вікові психологічні особливості дітей, їхні емоційні стани.

2. Організація родини на колективних засадах. Загальні перспективи, визначені трудові обов'язки, традиції взаємодопомоги, спільні захоплення є основою виявлення і дозволу виникаючих протиріч.

3. Підкріплення словесних вимог обставинами виховного процесу.

4. Інтерес до внутрішнього світу дітей, їхнім турботам і захопленням.

Методи профілактики і психогігієна конфліктів

1.     Вирішувати спірні питання “тут і зараз”, не відкладаючи на майбутнє, не згадуючи давні образи і конфлікти.

2.     Прагнути адекватно сприймати, відображати суть конфлікту з погляду інтересів, потреб, цілей учасників конфлікту. Для цього користайтеся таким прийомом – частіше задавайте питання: « чи правильно я Вас зрозумів?».

3.     Відкритість спілкування, прагнення доброзичливості і свідомості клімату взаємної довіри.

4.     Спробувати зрозуміти позицію іншого «із середини», стати на його місце.

5.     Не говорити образливих слів, не принижувати достоїнства, оскільки це викликає різкість.

6.     Аргументовано висловлювати свої наміри у випадку незадоволення.

7.     Бути готовим перебороти себелюбність, амбіції. Визнати власну неправоту в цих чи інших питаннях, конфліктах. У конфлікті завжди винні обидві сторони, чи на примирення першим йде той, хто мудрий, сильний духом.

8.     Постарайтеся не заявляти: «Це вигадки» і т.д.

Етапи вирішення конфлікту

1.     Установлення дійсних учасників.

2.     Проаналізувати не тільки зовнішню проблему, але і глибину (потреби, мета, побоювання).

3.     Розглянути відносини, що існували між учасниками до конфлікту.

4.     З'ясувати істину, глибину причини конфлікту.

5.     З'ясувати відношення до конфлікту облич, з ним не зв'язаних.

6.     Визначити обличчя, за допомогою яких ви особисто можете розв'язати проблему.

Пам'ятка для батьків

Шановні татусі й мами!

           Конфліктна ситуація може корінним чином змінити Ваше життя! Постарайтеся, щоб ці зміни були на краще!

• Перш ніж Ви вступите в конфліктну ситуацію, подумайте над тим, який результат від цього Ви хочете отримати.
• Затвердитеся в тому, що цей результат для Вас дійсно важливий.
• У конфлікті визнавайте не тільки свої інтереси, але й інтереси іншої людини.
• Дотримуйтесь етику поведінки в конфліктній ситуації, вирішуйте проблему, а не зводите рахунки.
• Будьте міцні й відкриті, якщо переконані у своїй правоті.
• Примусьте себе чути доводи свого опонента.
• Не принижуйте і не ображайте іншої людини для того, щоб потім не згоряти від сорому при зустрічі з ним і не мучитися каяттям.
• Будьте справедливі і чесні в конфлікті, не жалійте себе.
• Умійте вчасно зупинитися, щоб не залишитися без опонента.
• Дорожите власним повагою до самого себе, наважуючись йти на конфлікт з тим, хто слабший Вас.

           Що робити батькам, щоб зберегти любов і повагу своїх старших дітей?

• Не слід бачити у самостійності дитини загрозу його позбутися.
• Пам'ятайте, що дитині потрібна не стільки самостійність, скільки право на неї.
• Щоб дитина виконала те, що Вам потрібно, постарайтеся зробити так, щоб вона сама цього захотіла.
• Не зловживайте опікою і контролем, не перевантажуйте його.
• Не створюйте в сім'ї "революційну ситуацію", а якщо створили, то докладете всіх зусиль, щоб вирішити її мирним шляхом.
• Не забувайте слова І.В. Гете: "У підлітковому віці багато людських достоїнств виявляються в дивацтва і неналежних вчинках".

    За що і проти чого веде боротьбу дитина в перехідному віці?

• За те, щоб перестати бути дитиною.
• За припинення посягань на її фізичну основу, недоторканність.
• За утвердження серед однолітків.
• Проти зауважень, обговорень, особливо іронічних, з приводу його фізичної дорослості.

    Поради для батьків:

• Необхідно допомогти підлітку знайти компроміс душі й тіла.
• Всі зауваження робити доброзичливим, спокійним тоном, не використовуючи ярликів.
• Потрібно детально познайомити підлітка з пристроєм і функціонуванням організму, підібрати відповідну літературу з цього питання. Необхідно пам'ятати, що поки розвивається тіло дитини, хворіє і чекає допомоги його душа.