Відкритий урок української мови у 5 класі
Тема. Другорядні члени речення: додаток, означення, обстави- на. Додаток (питання, на які відповідає додаток ; умовне позна- чення додатка в реченні)
Мета: поглибити знання учнів про другорядні члени речення; фор- мувати навички розпізнавати їх у реченнях, різних за метою висло- влювання; дати поняття про поширені та непоширені речення; удо- сконалювати вміння робити синтаксичний аналіз речень; розвивати логічне мислення; виховувати культуру мовлення та спілкування.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання : підручник, мультимедійна дошка, індивідуальні картки.
Міжпредметні зв'язки: література.
Епіграф Людина повинна знати, пам'ятати,
звідки вона пішла у життя.
Людина не має права бути безбатчен-
ком.
О. Довженко
І. Актуалізація опорних знань учнів.
Доброго дня, діти! Рада вас вітати на уроці рідної мови. На якому, як ви уже здогадались із пісні "Родина, родина..." у виконан- ні славетного сина нашої Батьківщини Назарія Яремчука, йтиметь- ся мова про сім'ю, родину, рід, Батьківщину.
Постараймося осмислити спорідненість таких знайомих і до-рогих нам слів: родина, рідний, рід, народ. Що в них спільного?
(Корінь). Правильно. Але я б хотіла звернути вашу увагу не тільки на кореневу спорідненість, а й на духовну.
Поміркуймо, як ви розумієте слово "рідний", коли говорите про маму, тата, сестричку, брата, бабусю? (Рідні по крові).
Так, у цьому розумінні рідний - це єдинокровний: адже бать-ки дали вам життя, ви - їх часточка, як і ваші сестрички, братики, як ваші батьки - кров і плоть своїх батьків - ваших дідусів і бабусь. Усі ви - сім'я або родина.
Слово родина може вживатись у значенні "рідня". Скажіть, кого ми називаємо цим словом?
(Учні: дядька, тьотю...)
Так. У ваших тата і мами, можливо, є брати, сестри. Вони між собою рідні. А от вони виросли, створили свої сім'ї. Скажіть, їхні діти вам рідні? Чи ви одна сім'я? (Ні). Ось уже ми замість слова "сім'я" вживаємо "рідня", "родина".
А коли говоримо про предків чи нащадків , то вже ці слова не підходять, тоді ми кажемо "рід". А з родів складається народ.
Записуємо у зошитах число, класна робота.
Я вам пропоную за 1 хв створити "асоціативний кущ" до слів батько, мати, родина. Час пішов.
Як у літературі називаються ці слова? (Епітети).
Із 2 (на вибір) скласти словосполучення; одне словосполучен- ня ввести у речення, записати його, визначити головні члени речен- ня.
* Вдома вам потрібно було написати розповідь на тему "Моя родина", вживаючи в реченнях різні типи присудків.
(Діти зачитують вправу).
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
*Прочитайте речення. Визначте слова, які відповідають на питан- ня який? яка? яке? котрий? чий? кого? чого? ким? чим? коли? де?..
Запишіть речення. Зверху над кожним словом надпишіть запитан- ня.
Село Дзензелівка - колиска мого дитинства. Батьківська любов ніколи не зів'яне. Бабусю, дай ручки твої поцілую.
Скажіть, як називаються ці слова у реченні? (Другорядні). От ми плавно з вами підійшли до теми нашого уроку. (Учитель оголошує тему, мету уроку).
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Учитель. Опрацюймо теоретичний матеріал підручника. (с. 58, таб- лиця " Другорядні члени речення". Я б хотіла, щоб ми з вами повер- нулися до записаних речень і визначили у них з допомогою табли- ці другорядні члени , позначивши їх підкресленням.
*Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити головні члени. Дати відповідь на запитання:
- які речення складаються тільки з головних членів?
- які, крім головних, мають інші члени речення?
Матуся співала мені колискову. Батько повернувся!
Слово вчителя. Працюючи біля дошки, ви побачили, що речення,
окрім головних членів, можуть мати й інші члени речення, які називаються другорядними. Речення, у яких є лише головні члени речення, називають непоширеними. А ті, що мають, крім головних, ще хоча б один другорядний - поширеними.
Отже, закріпимо теоретичний матеріал і повторимо, що ж таке поширене і непоширене речення. (Учні повторюють правило з до-помогою вчителя).
Учитель. На сьогоднішньому уроці найбільше уваги ми приділимо додатку, але спочатку пригадаймо відмінки.
Запишіть речення, визначте члени речення.
Батьки доручили оформити нам стенд " Дерево роду". Українська родина на слово щире і поміч багата. Мати - берегиня сім'ї.
Фізкультхвилинка.
ІV. Виконання вправ на закріплення
Завдання 1. Переписати речення, на місці крапок вставляючи слова. Підкреслити додатки, з'ясувати, якими частинами мови вони виражені.
Жити - (чому?)... служити. Цілую бабусині втомлені (кого? що?)...
... материнської (від чого?)... йде духовна сила.
Завдання 2 (диференційоване). Зі словами дідусь, родина, Бать- ківщина скласти словосполучення, увести їх у речення. Визначити головні і другорядні члени.
Скласти поширене, спонукальне, неокличне, речення, щоб дані слова виступали то підметом, то додатком.
Завдання 3. Визначити, якому реченню відповідає схема.
Батькова і материна молитва із моря витягає, а прокльони в калюжі топлять. Розумний батько сина спитати не соромиться. Кожна тра- вичка на своєму корені росте.
V. Підсумок уроку.
1. Бесіда за епіграфом уроку.
Виразно прочитайте епіграф. Його головну думку оформіть у вигляді поширеного речення. (Усно).
Яким роблять мовлення другорядні члени речення? На це питан- ня допоможе вам відповісти гра "Знайди предмет за інструкцією". (Учень за 30 с повинен знайти предмет).
ІНСТРУКЦІЯ ІНСТРУКЦІЯ
1.Підійди. 1. Підійди до письмового столу.
2.Відкрий. 2. Відкрий першу шухляду.
3.Візьми. 3.Візьми книжку.
4.Іди. 4.Іди до вчителя.
5.Зупинися. 5.Зупинися біля нього.
6.Віддай. 6.Віддай книжку вчителеві.
ЯКИЙ ВИСНОВОК МОЖЕМО ЗРОБИТИ З ЦІЄЇ ВПРАВИ? (Дру-горядні члени роблять мовлення не тільки образним та емоційним, а ще й влучним, конкретним).
"Закінчіть речення"
На уроці ми вивчили... Я дізнався про... Мене зацікави- ло... Я була вражена...
А ЯКИЙ ВИСНОВОК МОЖЕМО ЗРОБИТИ ІЗ СОЦІОКУЛЬТУР- НОЇ ЗМІСТОВОЇ ЛІНІЇ УРОКУ?(Сім'я, родина, рід , Батьківщина)
Хочу завершити урок такими поетичними рядками:
На світі білому єдине, як і дніпрова течія,
Домашнє вогнище родинне,
Оселя наша і сім'я.
VI. Домашнє завдання. #18, впр. 111 (для Тані), впр.113, лін- гвістичне повідомлення про другорядні члени речення.